Народився мистець у 1864 році в селі Вишнопіль (нині – Тальнівський район Черкаської області). Його батьки Сидір Іларіонович та Марія Оксентіївна були бідними селянами й не мали змоги дати хоч якусь освіту своїм дітям, тому Іван самостійно навчився читати та писати. У дванадцятирічному віці батьки відправили його до Києва, де дядько-псаломщик влаштував хлопця посохоносцем архієрея в Братському монастирі. У 1876 році, витримавши конкурс, юнак вступив до Лаврської іконописної школи, в якій навчався до 1882 року, а в 1882 – 1884 роках – у Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, якого він вразив художньою вправністю та швидкістю роботи. У 1883 році, за пропозицією Михайла Врубеля і Адріана Прахова, Іван Їжакевич брав участь у реставрації фресок XII століття в Кирилівському монастирі.
Наприкінці 1884 року він став вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв, де 1888 року здобув звання вчителя середньої школи. Іван Їжакевич був популярним художником-ілюстратором відомих російських журналів «Север», «Иллюстрация», «Солнце России» та «Нива». З останнім художник співпрацював 29 років. У 1890-х роках у «Ниві» з’явилися перші його ілюстрації до творів Тараса Шевченка – «Катерина», «Причинна», «Гайдамаки», «Перебендя». На сторінках наймасовішого і найпопулярнішого в Російській імперії видання художник знайомив широкі кола читачів з історією, літературою та побутом українського народу. Один з номерів журналу «Нива» з ілюстраціями Івана Їжакевича зберігається в Заповіднику.
У 1905 – 1906 роках Іван Їжакевич обіймав посаду художнього керівника рисувальної школи в Києво-Печерській Лаврі. Іван Сидорович дотримувався демократичних принципів навчання та виховання, ніколи не стримував самостійності та ініціативи учнів, був доброзичливим, терплячим, турботливим та щирим, користувався великим авторитетом серед учнів.
1910 року вже відомий художник Іван Їжакевич взяв участь у виготовленні плаката з портретом і біографією Тараса Шевченка, який був надрукований у видавництві «Час» нечуваним для того часу накладом у 100 тисяч примірників. У роки Першої світової війни художник проілюстрував «Буквар» українською мовою, написав кілька п’єс із сільського життя.
З 1917 року мистець мешкав у Києві, на Куренівці. Він продовжував створювати ілюстрації до «Кобзаря», написав низку робіт, присвячених життю Тараса Шевченка.
На початку 1930-х років Іван Сидорович повернувся до ілюстрування творів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Миколи Гоголя, Михайла Коцюбинського, Григорія Квітки-Основ’яненка. Художник виконав великі тематичні замовлення для геологічного музею Академії наук УРСР та для Будинку-музею Тараса Шевченка. 1939 року, до 125-річчя від дня народження Т.Г Шевченка, Іван Їжакевич створив 31 ілюстрацію до ювілейного видання «Кобзаря». Ці ілюстрації стали вершиною творчості майстра. Уся ж Шевченкіана художника налічує понад 200 творів.
Під час Другої світової війни мистець залишався в окупованому Києві. Він працював над ілюстраціями до «Енеїди» Івана Котляревського.
За життя Іван Їжакевич створив понад двадцять тисяч робіт, що розійшлися по всьому світу. А останню свою картину розпочав писати за тиждень до смерті. Художник помер 19 січня 1962 року – на другій день після свого 98-ліття, похований у Києві на Байковому кладовищі. До 100-річчя від дня народження Івана Їжакевича на стіні будинку, в якому він жив, було встановлено меморіальну дошку, а згодом його ім’ям було названо одну з вулиць столиці України.
Іван Їжакевич, чудовий український художник, залишив значний та своєрідний слід в українському образотворчому мистецтві. Його твори, в яких засобами реалістичного мистецтва відтворено картини побуту українського народу, його звичаї та славне історичне минуле, є в багатьох музеях України. У Заповіднику зберігається картина Івана Їжакевича «Загін українських партизан», передана в 1956 році з Донецького художнього музею згідно наказу Міністерства культури УРСР. Ця робота неодноразово експонувалась у художній галереї Заповідника.
Малюнки Івана Їжакевича прикрасили багато літературних видань, шкільних підручників, хрестоматій, газет і журналів.
 
Інформацію підготувала Тетяна Полякова, ілюстрації з журналу «Нива» та фото – Людмила Шевченко.