27 лютого науковими працівниками Заповідника в Корсунь-Шевченківській гімназії проведено засідання круглого столу «Маловідомі сторінки Корсунь-Шевченківської наступальної операції». На засіданні розглядалась низка питань з історії цієї військової операції, яка відбулась у січні – лютому 1944 року на території 18 районів сучасних Черкаської, Київської та Кіровоградської областей. 
Кандидат історичних наук, директор Заповідника Парасковія Степенькіна коротко проаналізувала дані про чисельність військ Вермахту і СС, які брали участь у Корсунь-Шевченківській операції, про безповоротні і санітарні втрати. Завідувач музею історії Корсунь-Шевченківської битви Тетяна Полякова зупинилась на чисельності та втратах Червоної армії. Лариса Іваненко розповіла про людські і матеріальні втрати серед цивільного населення, про мобілізацію до Червоної армії жителів щойно звільнених від нацистів сіл Корсунщини. Трагічні сторінки Квітчанської оборони були в центрі уваги виступу завідувача меморіального музею К.Г. Стеценка Лариси Цьоменко. У виступі заступника директора Заповідника з наукової роботи Лідії Овсієнко йшлося про місце і значення Корсунь-Шевченківської наступальної операції. Хто переможець, а хто переможені, над цим питанням роздумували разом і науковці, і гімназисти. Також у виступах наголошувалось на необхідності критичного підходу до інформації, яка є в мережі Інтернет, адже вона не завжди достовірна, зокрема, і та, що стосується Корсунь-Шевченківської наступальної операції.