30 січня виповнилося 185 років від дня народження Володимира Антоновича – видатного українського історика, археолога, археографа, етнографа, громадсько-політичного діяча. 
Народився вчений 1834 року в м. Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії (за іншими даними – у м. Чорнобилі). Навчався в Імператорському Київському університеті Святого Володимира: у 1855 році закінчив медичний факультет, у 1860 – історичний. У 1870 – 1883 роках працював у цьому ж навчальному закладі, із 1880 року обіймав посаду декана історико-філологічного факультету. Володимир Антонович створив київську школу істориків, яка стала підґрунтям для сучасної української історичної науки. Серед його учнів – Михайло Грушевський, Дмитро Багалій, Петро Голубовський, Вікентій Хвойка.
У 1863 – 1880 роках Володимир Боніфатійович працював у Тимчасовій комісії для розбору давніх актів, із 1864 року – головним редактором. За час роботи в Комісії зібрав та видав збірник документів «Архив Юго-Западной России» (з історії Правобережної України ХVІ – ХVІІІ ст.) у 9 томах. 
В останнє десятиріччя ХІХ століття – на початку ХХ століття вчений приділяв багато уваги вивченню археологічних пам’яток, організації археологічних з’їздів. Археологічні матеріали для Володимира Боніфатійовича були джерелом вивчення господарства, способу життя, побуту людей різних періодів.
Володимир Антонович відігравав провідну роль у діяльності Історичного товариства імені Нестора-Літописця та Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, був фактичним керівником «Старої громади», засновником і першим редактором журналу «Кіевская старина», який виходив за фінансової підтримки меценатів Григорія Галагана та Василя Симиренка.
Помер Володимир Антонович 21 березня 1908 року, похований на Байковому кладовищі в м. Києві.
Наукова діяльність Володимира Антоновича пов’язана і з Корсунщиною. У 1880 – 1890-х роках вчений збирав у краї історичні та археологічні матеріали для історико-географічного словника України та «Археологічної карти Київської губернії». Ці матеріали знаходяться в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Виписки з них, зроблені науковими працівниками Заповідника, зберігаються у фондах. У праці Володимира Антоновича «Археологічна карта Київської губернії», виданій у 1895 році, є багато даних про археологічні артефакти та пам’ятки Корсунщини. 
Наукова спадщина вченого налічує понад триста праць із історії, археології, археографії та етнографії. У багатьох із них можна знайти матеріали з історії Корсунщини.
Володимир Боніфатійович неодноразово бував у с. Сидорівці (нині – Корсунь-Шевченківського району) в підприємця-цукровара, вченого і мецената Василя Симиренка, з яким приятелював. Саме Володимиру Боніфатійовичу Василь Федрович доручив розпоряджатися коштами, які він виділяв на розвиток української культури і освіти. 
У художній галереї Заповідника експонується мармуровий бюст Володимира Антоновича (автор – Луїджі Йоріні), який, за окремими даними, знаходився в с. Сидорівці в робочому кабінеті Василя Симиренка. Скульптура була створена в 1890 році до 30-річчя діяльності вченого в Імператорському Київському університеті Святого Володимира. Така ж робота є в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.
Інформацію підготувала Овсієнко Лідія Григорівна, заступник директора з наукової роботи.