Автор фотовиставки «Портрет солдата» Віка Ясинська народилась та виросла в Києві. Почала навчання в педагогічному університеті, потім закінчила Київський національний університет технологій та дизайну. Військовий фотокореспондент та журналіст Віка Ясинська останні кілька років пише статті на тему подій на Сході України. Результатом частих відряджень та зустрічей в зоні АТО стала серія фотографій «Портрет солдата», яка демонструвалася в Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпропетровську та інших містах України, а також у Бостоні (столиця штату Массачусетс), Ралі (столиця штату Північна Кароліна) та у Вашингтоні в Капітолії (Будинок Конгресу США). Організацією та супроводом займалася українська діаспора та волонтери.

Вікторія Ясинська про власну виставку сказала: «Портрет – це обличчя, очі – риси характеру, а от душа людини – це її дії. Наші хлопці, захисники – це люди, які своїми діями розкрили перед іншими свої душі. Я намагалася лише зафіксувати цих людей для історії і показати країні, який характер мають чоловіки, що називають і відчувають себе українцями. Їх усіх поєднує лише одна ідея – захищати свою землю та помститися за загиблих друзів».

На виставці було представлено 40 портретів із друкованим спогадами.  Серед зображених – наші земляки. Це – Журавльов Іван Вікторович та Антонюк  Роман Іванович.

Іван Вікторович Журавльов – учасник бойових дій на території Демократичної Республіки Афганістан. Під час Революції Гідності, з листопада 2013 року по лютий 2014 року, боєць 8 сотні Самооборони Майдану. З 29 травня –  учасник антитерористичної операції на Сході України. А вже 5 липня підняв Державний прапор України над будівлею міської ради міста Слов’янська. У серпні 2014 року брав участь у боях на Савур-Могилі, де отримав поранення і контузію, однак ще сім днів продовжував воювати. Лише коли стан здоров’я погіршився до критичного, погодився, щоб його відправили на лікування. Під час транспортування в госпіталь Іван Журавльов потрапив у полон. Майже місяць його утримували  в приміщенні СБУ міста Донецька. Під час перебування в полоні лише один раз виходив на зв’язок із рідними. Катування погіршили стан здоров’я Івана Журавльова. Він не сподівався залишитись живим, але 21 вересня був визволений із полону.

На сьогодні Іван Вікторович Журавльов очолює громадське об’єднання воїнів АТО Корсунщини. Саме він організував зустріч воїнів АТО Корсунщини з авторкою фотопортретів.

     

Другий портрет нашого земляка – Антонюка Романа Івановича.

Антонюк Роман Іванович працював  начальником Корсунь-Шевченківського водоканалу,  у зону АТО пішов воювати добровільно. Водій взводу матеріального забезпечення 15 окремого гірськопіхотного батальйону 128 гірськопіхотної бригади з 1 вересня 2014 р. по 25 лютого 2015 р. був прикомандирований до 1 окремого гірськопіхотного батальйону. Працював по 18 годин на  добу. Передові точки об’їжджали вночі. По плану повинні були набирати воду в Дебальцевому. Роман Іванович знайшов точки, де аварійно міг набирати воду. Сам складав графіки, як їхати до опорних пунктів; де набирати воду. Сам визначав якість води і, відповідно, брав, де якісніша. Дбав, щоб вода для наших воїнів була якісна, щоб ніхто не захворів.  Розвозив воду та все, що просили військовослужбовці, надсилаючи йому SMS. На блокпостах умов для зберігання продуктів, що швидко псуються не було. Військовослужбовці віддавали надлишок борошна, крупів,  печива, які Роман Іванович разом із прапорщиком Миколою Васильовичем Гринюком, що був разом із ним,  потім  роздавали місцевим жителям окупованих територій. Декілька разів попадав під обстріли ворога, після чого змонтував із резини і металу захисний щит для своєї машини. Цей щит не лише захищав машину та її господаря під час обстрілів. На щиті крейдою Роман Іванович писав привітання з днем народження та фрази, які викликали посмішку на обличчях бойових побратимів та піднімали їх бойовий дух. Обслуговував блокпости на території Луганської і Донецької областей.

На відкритті виставки 1 липня була присутня його дружина Оксана, яка виступила із словом-закликом до людяності, розуміння  та гідного ставлення до воїнів АТО.

На вернісаж завітала мати нашого земляка, сміливого воїна батальйону «Азов»  Романа Сокуренка, Тетяна Володимирівна Перетятько. Її син був тяжкопоранений під Іловайськом. За життя Романа Сокуренка боролись лікарі в Німеччині та врятувати хлопця не вдалось. Поховавши сина, Тетяна Перетятько присяглась, що зробить усе, аби такого горя більше не переживала жодна українська жінка. Вона створила громадську організацію «Солдатські матері Корсунщини» і стала янголом-охоронцем для наших військових. Її ранок починається сортуванням «гуманітарки», яку вона відправляє на Схід.  Вона опікується здоров’ям поранених воїнів, допомагає прифронтовим лікарням. У своєму виступі зазначила, що на фотопортреті впізнала одного з воїнів – Івана Кушнерьова, із яким зустрічалась і надала допомогу на лікування.

Наукові працівники Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника не стоять осторонь подій, що відбуваються в Україні. Проводиться  посилена робота над дослідженням наукових тем: «Революція Гідності і Корсунщина»,  «Корсунці – учасники  АТО», «Волонтерський рух на Корсунщині». У ході досліджень було зібрано понад 400 музейних предметів: обмундирування, спорядження, зброя, знаки розрізнення та записано 30 спогадів учасників АТО. Демонструються виставки та проводяться тематичні уроки. Саме про цю роботу гостям виставки розповіла директор Заповідника, заслужений працівник культури України, кандидат історичних наук   Парасковія Яківна Степенькіна.

Цікаво було послухати афоризми воїнів, які зачитав молодший сержант міліції полку особливого призначення «Миротворець», учасник Революції Гідності та подій в зоні  АТО, хоробрий та відважний воїн, благодійник Олег Андрійович Собченко.

Також зі словом виступили активні: волонтери Настоятель Спасо-Преображенського храму Української Православної церкви Київського патріархату благочинний Корсунь-Шевченківського району Ростислав  Било, голова районного громадського літературно-мистецького об’єднання «Янталка» Ларису Миколаївну Ткач, Людмила Сімшаг.

Всі присутні на заході подякували Вікторії Ясинській за  невтомну працю, активну участь у громадському житті.

Костенко Світлана,

кандидат історичних наук,

завідувач художньої галереї