Дякуючи колишньому завідувачу художньої галереї, заслуженому працівнику культури України Анатолію Івановичу Бахмуту, навколо художньої галереї вдалося об’єднати художників-корсунців, започаткувати їх персональні та колективні виставки. Таких виставок вже було понад 100.

Традиційно до  Дня художника експонувались виставки робіт художників-членів Корсунь-Шевченківського громадського літературно-мистецького об’єднання "Янталка". Цьогорічна виставка присвячена пам’яті художників, які відійшли у вічність, але їх життя продовжується в полотнах. Це – Микола Антонович Прокопенко, Іван Сергійович Кущ, Борис Михайлович Федоренко, Олександр Васильович Конончук, Іван Онуфрійович Гречуха, Віктор Петрович Леонченко, Володимир Сергійович Зирянов, Микола Васильович Тертичний.

Першою на відкритті виставки виступила директор Заповідника, заслужений працівник культури України, кандидат історичних наук  Парасковія Яківна Степенькіна, яка розповіла про значущість кожного художника в мистецькому колі, про великий їхній мистецький  внесок  у життя корсунців та про їхній патріотизм до корсунської землі. Зробила наголос про щедрі подарунки, подаровані Заповіднику за життя художниками.

При відкритті виставки про кожного майстра пензля були сказані теплі слова. Насамперед згадали художника,  який приніс Україні визнання на європейських просторах, це – талановитий художник-живописець, член Національної спілки художників України, віце-президент Фонду образотворчого мистецтва країн Європи «Арт-Європа», Почеснй громадянин нашого міста,  а нещодавно його ім’ям названо одну із вулиць нашого міста, уродженець села Сидорівки Борис Михайлович Федоренко.

 Його життєвий політ обірвався в 66 років. 29 січня 2012 року у Києві відбулося прощання з знаним Майстром. Звістка про його раптову смерть приголомшила всіх, хто знав цього життєрадісного, завжди усміхненого, надзвичайно толерантного художника, котрий був наділений надзвичайним мистецьким талантом. Він – автор понад 2 тисяч живописних робіт. За одну із них отримав Золоту медаль в Італії. Понад 30 робіт художника знаходяться в державних музеях, картинних галереях і сотні – у приватних колекціях різних країн. 9 картин Борис Михайлович подарував художній галереї нашого  Заповідника. Презентував понад 20 персональних виставок. У нього було багато ідей щодо популяризації творів юних художників Корсунщини за кордоном. Та, на жаль, реалізувати свої добрі плани йому не вистачило життєвих років. Але він завжди буде з нами.

На 77 році життя трагічно загинув  Микола Антонович Прокопенко, уродженець села Квіток, – графік, член Національної спілки художників України. Працював у галузі станкового живопису, книжкової графіки. Він проілюстрував близько 200 творів української та світової літератури. Учасник багатьох виставок. У Корсунь-Шевченківському заповіднику зберігається 2352 твори художника. Цій колекції можуть позаздрити навіть столичні музеї.  Ми знаємо, що як графік Микола Антонович був одним із найвідоміших в Україні. На його роботах навіть сьогодні навчаються  художники-графіки.

На виставці була присутня родичка дружини Миколи Антоновича Марії Сергіївни – Світлана Григорівна Вірич, яка розповіла про родинні зв’язки з Прокопенками і сказала теплі слова організаторам виставки.

У 2005 році закінчив земний шлях скульптор, медальєр, графік, живописець, заслужений діяч мистецтв Російської Федерації, член-кореспондент, професор Міжнародної Слов’янської Академії наук, освіти, мистецтв і культури Іван Сергійович Кущ, уродженець села Сахнівки. Він створив понад 500 настільних медалей, нагрудних знаків і значків до ювілейних і пам’ятних дат, значна частина яких присвячена містам і селам Черкащини. У Заповіднику зберігається понад 280 його творів. Шкода, що в Москві, де проживав Іван Сергійович, залишився бюст Тараса Шевченка, котрого він не зміг привезти до Корсуня.

25 серпня 2012 року, суботнього дня,  на 83 році життя перестало битися серце великого Майстра, вчителя, талановитого художника, чудового митця, Почесного громадянина нашого міста Івана Онуфрійовича Гречухи. Це була чуйна, шляхетна, добра, щедра, весела, толерантна людина, активіст, душа компанії, співак із прекрасним голосом, добрий чоловік та турботливий батько і дідусь.

Іван Онуфрійович подарував світу сотні прекрасних та вишуканих робіт і увіковічнив мальовничі пейзажі Надросся. Корсунщина того дня втратила не замінимого Маестро, який так і не дописав свій останній натюрморт.

На виставці щиросердно розповідала про Івна Онуфрійовича його дочка, кандидат педагогічних наук, доцент, докторант Інституту мистецтв НПУ ім. М. П. Драгоманова Людмила Іванівна.

15 березня 2011 року скорботною свічкою згасло життя Олександра Васильовича Конончука. Здається, зовсім недавно воно палахкотіло в неспокійних пошуках, творчих суперечках, мрійних задумах. Трудовий шлях його долі тісно переплітався з творчим. Працював головним архітектором райдержадміністрації, де вдячним словом згадують його і понині як фахівця, щирого порадника, принципового і поміркованого керівника.

Олександр Васильович, як учасник багатьох районних і обласних художніх виставок,  вирізнявся тільки йому притаманною тональністю зображення краєвидів, де колорит і гама кольорів ведуть до неспішних роздумів, де панують тиша і спокій природи, почуттів. «Збідніла наша мистецька родина. Віднині лише у світлих споминах та художніх полотнах житиме образ людини великого серця», – так зазначив товариш  Олександра Васильовича, відомий різьбяр Антон Трохимович Шевченко.

У залі представлені чотири графічні малюнки Миколи Васильовича Тертичного, який помер у 1989 році на 53 році життя. «Як графік, свої роботи писав в основному кульковою ручкою, зрідка олівцем, аквареллю, гуашшю, натоплюючи перед цим  добре грубку», – з сльозами на очах згадувала його дочка Алла Миколаївна. Основний жанр – пейзаж, присвячений видам Карашини, річці Росі. Він любив писати парк, околиці Корсуня-Шевченківського.  Брав участь у районних та обласних художніх виставках.

Відійшов у вічність і Віктор Петрович Леонченко (1936 2008), якого жителі міста пам’ятають як талановитого художника і доброго друга. Він був життєрадісним, жартівливим, добрим та щедрим до людей. Написав сотні пейзажів, натюрмортів та портретів, ілюстрував книги друзів. На жаль, у нашій галереї не так багато творів, подарованих художником. Він не знав, що його життя обірветься.

Серед робіт Віктора Петровича на виставці представлений портрет колишнього вчителя історії Корсунь-Шевченківської середньої школи №1 Валентини Борисівни Поліщук. Присутня на заході Валентина Борисівна розповіла про творчість, веселий характер художника.

Багато теплих слів було сказано про художника, який все своє життя працював на розквіт мистецтва – це Володимир Сергійович Зирянов. Творчий шлях художника – це завжди пошук і наполеглива праця. Тому для митців надзвичайно важливими є  підтримка і розуміння рідних. У цьому плані  сім’я Зирянових завжди діяла в унісон. У тому, що Володимир Сергійович, працюючи в нашому місті,  був учасником районних і обласних художніх виставок, є заслуга його дружини і сина, який доповнює і продовжує творчість батька. «Роботи батька займають почесне місце в нашій приватній галереї», – так зазначив син Володимира Сергійовича  Сергій Володимирович Зирянов.

Майже всі художники входили до Корсунь-Шевченківського районного громадського літературно-мистецького об’єднання «Янталка». Голова об’єднання Лариса Миколаївна Ткач поіменно згадала кожного художника і добавила, що «янталківці все роблять для того, щоб пам'ять про художників ніколи не згасала».

Костенко Світлана,

кандидат історичних наук,

завідувач художньої галереї

 Заповідника